Банкнота в тисячу гривень: чи це означає інфляцію і при чому тут Вернадський

26 черв. 2019,

Страна.ua

"Страна" повідомляє, що українцям додадуть грошей. Нацбанк анонсував низку заходів впорядкування готівкового ринку. Головна новина - введення в обіг нової банкноти в одну тисячу гривень. Вона з'явиться в гаманцях українців вже в жовтні цього року.

Нагадаємо: зараз найбільша купюра в нашій країні - 500 гривень.

Як випливає з презентації НБУ, нова тисячна банкнота з портретом академіка Володимира Вернадського буде відрізнятися сучасним дизайном та інноваційними елементами захисту.

Втім, що б не говорив регулятор про красу купюри в тисячу гривень, навіть для пересічного обивателя зрозуміло - це до інфляції, - говорить економіст Олексій Кущ.

Такий номінал в ходу, наприклад, в Ірані, Колумбії, Туркменії, Росії.

"Виходить, що Нацбанк підвів жирну риску під очікуваннями людей на зміцнення гривні і стабілізацію економіки в країні. Мовляв, залиште всі надії, і хай живе інфляція", - зазначає Кущ.

При цьому, на його думку, особливої потреби у збільшенні номіналу гривні немає.

"При середній зарплаті в країні в 10 тисяч гривень пенсії в 2,5 тисяч, великі купюри потрібні хіба що корупціонерам, так рахувати і носити хабарі простіше", - іронізує він.

У той же час економіст Віктор Скаршевський вважає, що необхідність у випуску тисячної купюри назріла вже давно.

"Страна" розбиралася що означає різке подорожчання самого великого грошового номіналу, і навіщо українцям тисячні банкноти в гаманці.

Зарплата - десять папірців

Крім введення в обіг купюри в одну тисячу гривень, Нацбанк анонсував інші грошові новації. Так, планують "осучаснювати" купюри 50 і 200 гривень і працювати над дизайном "нового покоління гривні". Не виключено, що зміняться персоналії на банкнотах.

"Ми прагнемо, щоб нове покоління гривні не лише віддавала честь історії України і видатним історичним персоналіям, які її будували, але й відображало сучасні цінності українців", - сказав голова Нацбанку Яків Смолій.

Крім того, регулятор проведе ревізію монет. Вже з 1 жовтня цього року виведуть з обігу монети в одну, дві та п'ять копійок. В НБУ підрахували, що витрати на їх карбування обходяться дорожче, ніж коштують самі копійки. Відмова від монет дозволить економити до 90 млн гривень на рік, - заявили у Нацбанку.

Паралельно почнеться поступове виведення з обігу монети в 25 копійок. Але її вилучатимуть у міру інкасації в банках.

Відповідно, торговці повинні перерахувати і ціни, щоб зробити їх кратними 10 копійкам. Тобто, це ще один привід для хай і незначного, але подорожчання товарів і послуг.

Тобто, в наявності всі ознаки знецінення національної валюти - виведення з обороту копійок і підвищення номіналу купюр.

У Нацбанку все пояснюють збільшенням рівня доходів і цін.

"Українці вже фактично не використовують монети дрібних номіналів, в той же час з'явилася потреба в банкноті більшого номіналу, ніж 500 гривень. Зокрема, монети 1,2 і 5 копійок зрідка використовуються в розрахунках за вари і послуги і майже не повертаються з обороту в банківську систему. У той же час моделі, які центробанки використовують для визначення оптимального номінального ряду, свідчать, що настав час вводити в обіг новий максимальний номінал банкнот", - йдеться в повідомленні регулятора.

"Банкнотно-монетний ряд в Україні надмірно довгий, становить аж 9 банкнот і 8 монет. Введення тисячі і виведення з обігу монет номіналом 1, 2, 5, пізніше 25 копійок і банкнот з 1 до 10 гривень, дозволить привести довжину такого ряду до 12 одиниць. Це середнє значення по центробанкам світу, чиї економіки не охоплені високою інфляцією", - говорить економіст та головний експерт НБУ Андрій Блінов. 

Нагадаємо, що п'ятисотка з'явилася в 2006 році, тобто 13 років тому.

"І тоді середньомісячна зарплата становила близько однієї тисячі гривень і разменивалась двома банкнотами найвищого номіналу. За цей час середня зарплата в Україні зросла майже удесятеро. Зараз для отримання зарплати потрібно вже не менше 20 банкнот. Як наслідок, стало більше грошей у гаманцях - обсяг готівки в обігу зріс більше ніж в п'ять разів - майже до 380 млрд гривень", - зазначив глава Нацбанку Яків Смолій.

"Якщо за кількістю домінують банкноти 200 грн (15 років тому - 20 гривень), то основну вартість готівкового обігу формують банкноти в 500 гривень. На 1 червня їх питома вага вартості, але не за кількістю, становить 55,4%. Тобто, більше половини всіх готівкових грошей в обігу. Це вірна ознака потреби в більш високому номіналі", - пояснив "Страні" Андрій Блінов.

Він також додав: "сьогодні, щоб видати середню зарплату найбільш ходовими банкнотами (а це 200 грн потрібно більше половини банківської пачки - тобто понад 50 листів".

На думку Якова Смолія, отримувати на руки зарплату десятьма новими купюрами середньостатистичному українцеві буде "набагато зручніше".

Скільки коштує тисяча гривень

Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій каже, що випуск купюри в тисячу гривень - дійсно ознака інфляції. Але не нинішній, а, швидше, минулої. Власне, про необхідність збільшувати номінал говорила ще в 2016 році тодішня голова Нацбанку Валерія Гонтарєва.

"Виходячи з купівельної спроможності нашої валюти тисячну купюру потрібно було вводити ще в 2014-2015 роках. Тоді на одну тисячу гривень можна було купити приблизно стільки ж, як і на 500 гривень у 2006 році або на 100 гривень в 1996 році. Припускаю, що цього не зробили через бажання Нацбанку стимулювати безготівкові розрахунки", - говорить Паращій.

За словами Андрія Блінова, масштаб цін з часу введення гривні у 1996 році виріс більш ніж в 10 разів.

"Насамперед, це було пов'язано з кризами 1998, 2008-2009 та 2014-2015 років. У 1996-му найбільшою грошовою одиницею були 100 гривень. Введення тисячної банкноти якраз відображає подію в минулому зміна масштабу цін. Враховуючи інфляційну ціль НБУ в 5%, варто сподіватися, що в наступні десятиліття настільки стрімкого знецінення грошей, як за останні 20 років, відбуватися не буде", - зазначає він.

"Насправді "подорожчання" номіналу до тисячі гривень - нічого не значить. Це лише констатація реальної вартості грошей в Україні. Адже з 2014 року ціни зросли приблизно в 2,6 раз, тому і грошей у гаманцях у нас все більше. 1 тисяча гривень за нинішнім курсом це менше 40 доларів, тоді як в 2014 році 500 гривень коштувало більше 60 доларів", - вважає економіст Віктор Скаршевський.

Але є багато резонних побоювань, що новий номінал вводиться і з прицілом на майбутню інфляцію. Аналітики вже спрогнозували курс долара з осені до 30-31 гривень. І це за умови, що не станеться світової кризи, який експерти пророкують вже давно. Якщо ж буде рецесія, долар може полетіти і за 40 гривень, що моментально відіб'ється на цінниках.

Простіше рахувати хабарі

Втім, на думку економіста Олексія Куща, такі "осучаснення"  грошей шкодять престижу національної валюти.

"За миттєвою економією стоїть втрата довіри до гривні, а вона коштує більше, просто це складно підрахувати. З одного боку, Нацбанк декларує зниження інфляції до 5% в рік, а з іншого - випускає "сміттєві гроші". Хоча потреби в такому великому номіналі, власне, немає. Особливо в світлі переходу на кешлес - економіку (безготівкову - Прим. Ред.) та запуск цифрової гривні, яку анонсував регулятор", - говорить Кущ.

За його словами, тисячні купюри при середній зарплаті в країні в 10 тисяч гривень і пенсії в 2,5 -3 тисячі гривень виглядають, як мінімум, дивно.

"Люди будуть їх уникати і боятися. Як, наприклад, європейці з побоюванням ставляться  до купюрі в 500 євро (нагадаємо, що ЄС прийняв рішення про її виведення з обігу - Прим. Ред.). Тисячна купюра може спростити життя хіба що корупціонерам - великими папірцями рахувати хабара простіше", - вважає Кущ.

За словами співзасновника Monobank Олега Горохівського, укрупнення купюр полегшить як готівковий, так і тіньовий оборот.

При чому тут Вернадський?

Олексій Кущ побачив в оновленні гривні не тільки фінансовий, але й ідеологічний зміст.

"Ще в останній рік президентства Петра Порошенка обговорювалося введення тисячної купюри з портретом гетьмана Скоропадського. Це повинно було ідеологічно доповнити ряд Армія - Мова - Віра. Але, очевидно, політтехнологи нерадили, адже токсичність такого величезного номіналу могла виявитися набагато вище, ніж благотворний вплив на електорат", - вважає експерт.

Андрій Блінов розповів "Страні", що для нової купюри розглядалися зображення історика Костомарова, письменника і режисера Олександра Довженка, історичних діячів - князя Данила Галицького, гетьманів Конашевича-Сагайдачного та Скоропадського.

"Вибір був зроблений на користь максимально аполітичної фігури - вченого Володимира Вернадського. Людини, який не тільки став засновником Української академії наук, але і вніс величезний внесок у світову науку, ставши засновником геохімії, радіогеології, теорії космізму і ноосфери. Його ім'я носить антарктична станція, головна наукова бібліотека України, безліч вулиць і проспектів в країні", - говорить Блінов.

"Такий вибір може свідчити про ідеологічний розворот влади від історичного до космополітичного тренду", - не виключає Олексій Кущ.

Ну і той факт, що в грошах в Україні теж буде головним "Володимир", вочевидь, припав до речі.

0
не вірю