Друзі мимоволі. Чому Порошенко і Медведчук вигідні президенту Зеленському

Вже цієї неділі пройдуть парламентські вибори. Друге і третє місця розділять абсолютно полярні за своїми ідеологічними настановами партії, проросійська "Опозиційна платформа" Медведчука і вкрай права "Європейська солідарність". Чи корисні вони новій владі? Розбиралася "Спілка блогерів України".

16 лип. 2019,

РБК-Україна

Парламентські вибори, призначені на цю неділю, визначать політичний ландшафт нашої країни на найближчі роки. По всій видимості, першу трійку партій за підсумками голосування складуть "Слуга народу" Зеленського, "Опозиційна платформа" Медведчука і "Європейська солідарність" Порошенка. Партія нинішнього українського президента, партія кума російського президента, партія колишнього українського президента.

Характерно, що лідери двох партій, що займають полярні ідеологічні позиції, є водночас лідерами антирейтингів: до полум'яного патріота Петра Порошенка негативно ставляться понад 70% опитаних українців, до вірного друга Москви Віктора Медведчука – понад 55%. І при всьому при цьому вони обидва вкрай потрібні один одному. І президенту Зеленському, звичайно.

Вся справа в тому, що жорстка проросійська позиція грає на руку Порошенку і підтримує його націоналістичну позицію, яка, в свою чергу, тримає мобілізованими виборців Медведчука. Ситуативна зв'язка Порошенко-Медведчук сформувалася ще до президентських виборів, які Порошенко мріяв виграти у проросійського кандидата.

Європейська правда

Президент Зеленський, що атакується з обох боків, вже встиг викрити цей неформальний союз: "І так звані проєвропейські, і так звані проросійські політики, всі вони прекрасно і мирно живуть один з іншим по сусідству у відомому селі під Києвом". І при цьому у президента Зеленського є хороші умови для вбудовування в такий союз.

У порівнянні з Петром Олексійовичем і Віктором Володимировичем чинний президент – зразок всенародної любові. У всякому разі, зараз. Однак низький антирейтинг Зе компенсується якістю цього антирейтингу.

Ненависники нового президента часто відчувають до нього антипатію на емоційному рівні. Це створює ризик масових протестних виступів. Ризик внутрішньої дестабілізації. Потенційний ризик нового Майдану.

І хоча наявних супротивників Зе для цього явно недостатньо, однак справжня загроза виникне, якщо до нинішніх викривачів Зеленського приєднаються інші активісти. Якщо новий президент, подібно до Януковича, об'єднає проти себе активну частину українського суспільства. 

І тут на допомогу Зеленському приходить Порошенко, який активно розколює активістів. Для одних він – неперевершений український лідер, для інших – барига, якого знаважають, і скрепоносец.

Останні роки правління Порошенка фактично зруйнували колишнє цивільне суспільство. А Петро Олексійович в ролі головного опозиціонера-патріота – це гарантія того, що в найближчій перспективі зруйнована єдність не відновиться.

Апостроф

Що цікаво, така позиція в цілому влаштовує і самого Порошенка. Для особистого політичного виживання йому не потрібне консолідоване громадянське суспільство – колишньому гаранту досить обмеженого, але вірного фан-клубу. 

Свій фан-клуб є і у Медведчука. Адже прокремлівська опозиція в Раді – це фон, на якому президент Зе мимоволі буде виглядати патріотом. Це можливість грати на контрасті. Можливість заспокоїти більш помірковану і ліберальну частину українських пасіонаріїв: Зеленський – не чужий, бо чужий у нас – Медведчук. Прокремлівська опозиція в Раді – це можливість маневрувати.

Завдяки цьому поки Медведчук буде асоціюватися з "капітуляцією", Зеленський буде грати на "компроміс". Можливість натиснути на патріотичну громадськість, ставши добрим слідчим: на роль злого слідчого ідеально підходить кум Путіна. Прокремлівська опозиція в Раді укупі з порошенківською опозицією в тій же Раді – це можливість зайняти гарну позу над сутичкою двох крайнощів.

В теорії Зеленський, Медведчук і Порошенко можуть сформувати таке ж тріо, як оруелівські Океанія, Євразія і Остазія, що взаємно підпирають один одного в постійній боротьбі. Ймовірно, саме це і стане змістом української політики на найближчі роки.

0
не вірю

Сюжети по темі

більше